Сторінка:Поліщук К. Червоне марево. Нариси й оповідання з часів революції. Львів - Київ, 1921.djvu/116

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 112 —

Через два дні, після своєї лекції, молодий аґроном мусів розпрощатися з селом. Дядько Охрім сам напросився одвезти його до міста.

Їдучи знайомою дорогою до міста, дядько Охрім чогось усміхався сам до себе і щось своє думав. Думав дядько Охрім свої думи, але й сам того не знав, що йому на цей раз прийдеться повернутися в своє село з радісною звісткою, що скоро буде Земля і Воля…