У нас, в Галичині, діло те може не піде так скоро, — бо хотя Німці и відгражаються Полякам, що ім резолюциі не ухвалять на Раді державній, однак они се ділають так, як той купець, що лає товар, котрий купити хоче, — и може они справді делегацию сойму Львівського перехитрять и збудуть чим-небудь, заслонюючись Русинами, котрих також, як давнійше так и нині, гарненько виведуть в поле.
Будь-що-будь, а нам бачиться, що нинішне мадярсько-німецьке господарство в Австриі не иде в хосен Монархиі, и що в короткім часі радикальна зміна и конець експерементаций мітнісерияльних послідовати мусить; инакше мусіла-би конституция вернути з-відкіля и прийшла.
Від Збруча. (Букви руські и латинські. Гражданка и скоропись руська) Ще завсіди велика часть Поляків не може розстатися з своєю гадкою, щоби Русини покинули гражданку и скоропись и в загалі руські букви, а натомість приняли абецадло латинське, яко алфабет цивілізациі западноі, до которого то раю и покійний „Slowianin“ нас ввести бажав, а Виділ краєвий вводженє лат. абецадла навіть грішми з фонду краєвого попирає: під позорами, що принятє абецадла до руського язика народности руській шкодити не може, на відворот руському язикови в школі и словесности надасть новий жизненний успіх, и що будьто гражданка принесена до нас з Россиі, де она винайдена за Петра Великого и за єго указом заведена зістала.
Не буду входити в те, чи латин. абецадло до духа руського язика відповідне, и чи би оно нам в нашім поступі успіх, чи перешкоду принесло, бо тоі неудобности довели давно инші; я хочу тілько тут кілька слів сказати: чи гражданка и скоропись винайдені в Россиі, и з-відтам до нас принесені?
Що до тоі точки, справді не знати: чи панове Поляки дійсно так мало знають историю, чи може тілько удають, що іі не знають.
История показує, що християнство и просвіта розширялися по полудневих краях, а також и по полудневій Руси, далеко скорше, як по північній. В Кієві доспіло образованє до значного степеня, коли на півночи ледве де-які сліди єго можна було замітити.
