донесень газет, удалось розбудити в тих частях Россиі, куди менше дійшла европейська просвіта.
Мимоходом тілько зганемо о становищу Поляків и формованю польского легиона. Поляки, замість лучитися з либеральними елементами в Славянщині (не виключаючи и самих либеральних Россиян), за помочю тілько котрих можуть — не відбудувати, розуміється, давнёі Польщи, котра була б чистим анахронизмом, але поставити нову Польщу серед Славянщини, стають все на боці ба навіть неприязно против славянськоі идеі. Від початку повстаня турецьких Славян значна більшість Поляків станула по стороні Турциі. Недавними ж часами с почином российсько-турецькоі війни підняли польскі ворохобники думку утворити польский легион в Царгороді, щоб вивести ёго против наддунайськоі армиі, котра в значній часті складається с Поляків и Русинів-Украінців, — та щоб заткнути польску хоругов над Вислою, Дністром и Дніпром! Ся видумка знайшла живий відгомон в галицько-польских часописях, а опамятливі перестороги Czas-у и Dziennik-а poznańsk-ого привитали сі то галицькі Поляки яко „москальофильство“! На щастє зголосилось досі до польского легиону тілько 15 калік и 26 кандидатів на официрів и полковників легиону. Як би там ні було, а все ж и зродженє такоі думки між Поляками и ціле іх дотеперішне становиско до славянськоі справи — виказують, що Поляки все ще не в силі здвигнутись не то до проводу у славянстві, до чого деакі з них мають претенсию, але й до погодженя своіх бажань и замірів з интересами цілого славянства.
Из дописі Fremdenblatt-у не можемо мовчки поминути тілько оден уступ, де сказано, що „ряд российський вже в найблизчім часі поробить кроки, щоби такому положеню діл в киівській губерниі конець зробити“. Се аж надто ясна грозьба нового утиску нещасного украінського народа. И за що? Що „Киів лихо мобилизував та складок на війну не уряджав“, хотя впрочім сповняв своі обовязки супротив держави?.. Справді, се новий рід провини, специфично российський, не знаний иншому европейському світови! За несповненє добровольного чину патриотичного — кара! Тіштеся Славяне та величайте Россию, боронительку „свободи Славян“! Хиба ж Украінці не такі самі Славяне як турецькі Серби та Болгаре? Хиба ж кривда менше болить, коли походить від свояка, як від чужого?..
Як российська дипломатия потрафила одурити дипломатию европейську, так российські псевдославянофили и публицисти потрафили позискати для Россиі симпатию Славян. Однако хотя суд людей може датись на хвильку обаламутити, але не обаламутить Россия суду, який колись видасть на неі история. А украінський народ, як перебув не одно тяжке горе, перебуде и ті гоненя, аж
|
Опадуть тяженькиі |
