Л. В. Войтович
ВОЛИНСЬКА ЗЕМЛЯ КНЯЗІВСЬКИХ ЧАСІВ
(X – XII ст.)
На основі літературних та літописних джерел автор пропонує реконструкцію меж Волинської землі у X — X II ст.
Праці з історичної географії давніх волинських земель досить численні[1]. Проте немає сталої думки про історичні межі Волині в різні періоди, особливо про її східні та північні кордони. Як будь-яка феодальна держава територія Волині в різні періоди змінювала свої кордони, а також внутрішню адміністративну структуру: часом її сюзерени володіли землями, які лежали за межами власне волинських земель, в окремі періоди на Волині були володіння князів інших земель. Навряд чи можливо точно визначити давні межі Волинської землі і кордони волинських уділів, які теж часто змінювалися. Будь-яка реконструкція буде приблизною, а окремі її пункти дискусійними.
Волинські племінні князівства остаточно були приєднані до Київської Русі при Володимирі Святославичі. Під 988 р. вперше згадується заснований ним новий адміністративний центр — Володимир. За даними В. Татищева, в місті було збудовано кафедральний собор Богородиці й призначено першого єпископа Стефана[2]. Першим волинським князем став Всеволод Володимирович, про що свідчать топоніми «Всеволож» та «Варяж». Всеволож Волинський (вперше згаданий під 1097 р.) локалізується на городищі Литовеж Іваничівського р-ну Волинської обл. Старіше городище в урочищі Городиська під с. Старгород містить матеріали X — XI ст.[3] Укріплене селище Варяж виникло поблизу. Можливо, там розмістилася частина варязької дружини, яку привіз з собою на Волинь Всеволод[4]. Початково з Володимира управляли і Галицькою землею, яка близько 1085 р. відокремилася під управлінням Ростиславичів, котрі вміло скористалися з сприятливої політичної ситуації. Галицька земля мала ранню історію, відмінну від Волині, свою транспортно-торговельну систему, зв’язану з Дністром та Саном, багаті міста, том у її відділення було підготовлено всім попереднім розвитком цієї землі.
Західні кордони Волині були одночасно західними границями
- ↑ Зубрицкий Д. История Галицко-Владимирской Руси. — Львов, 1863; Steckt J. T. Wolyn pod względem statystycznym, hiztorycznym i archeologicznym. — Lwów, 1864; Крушинский А. Исторический очерк Волыни. — Житомир, 1867; Лонгинов А. В. Червенские городы, исторический очерк в связи с этнографией и топографией Червоной Руси. —Варшава, 1885; Крижановский Л. Забужная Русь. — Спб., 1885; Андрияшев А. М. Очерк истории Волынской землидо конца XIV столетия (с картой Волынской земли). — Киев, 1887; Иванов П. Исторические судьбы Волынской земли с древнейших времен до конца XIV столетия. — Одесса, 1895; Іванов П. Картка з історії Волині на початок XIV віку / / Зап. Наук, т-ва ім. Т. Г. Шевченка. Львів,— 1893. — T. 11. — ( Далі: Зап. НТШ); Крип’якевич І. П. Галицько-Волинське князівство. — К., 1984; Ісаєвич Я. Д. Територія і населення Червенськкх градів (X — XIII ст.) / / Укр. іст.-геогр. зб. — 1971. — Вип. 1; Ісаєвич Я. Д. «Грады червенские» и Перемышльская земля в политических взаимоотношениях между западными и восточ ными славянами / / Исследования по истории славянских и балканских народов. — М., 1972. - С. 107 - 124.
- ↑ Летопись по Никоновскому списку. — Спб., 1867. — С. 65.
- ↑ Цинкаловський О. Матеріали по археології Володимирського повіту // Зап. НТШ. — Т. 154
- ↑ Крип'якевич I. П. Вказ. праця. — С. 65.
