Сторінка:Проти червоних окупантів.djvu/188

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

забравши гроші. Керниця була не дуже повна води; жид не втопився, якось його витягнули і справа закінчилася каторгою для Пилипа, якого революція випустила на волю. Пилип дав собі слово, що знищить такого „б. учителину", як я, за всяку ціну.

Посилаю людей до раненого в с. Кусиківцях „підпрапорщика“ з с. Дяковець довідатись про стан його здоровя. Даю також довіреним мвоїм післанцям дорученя відвідати Марусю на хуторі під Дяківцями. Підпрапорщик ще є хорий, бо рана тече, але почувається краще. Він вже кількакратно ледви не попав в руки червоних. Знову забагато сексотів розвелось. Давно ми їх вішали і вони підняли голови. Полюємо завзято за агентом Пилипом, але даремио. Його бояться і переховують. Я наказав катувати селян, що переховали із страху Пилипа. Сексоти доносять большевикам про наші порухи, бо чекати лякають їх розстрілом. Вже донесли про переховання Марусі на хуторах під Дяківцями. Вона пише, що її господарі дуже залякані. Тоді даю двом козакам наказ перевести Марусю до Стасьового Майдану, де її братова колись учителювала. Та господиня дуже любила Марусю і згодилась її перетримувати.

Отож той Пилип підговорив брата Грицька до зрадницької роботи. Грицько вже працював через сексотів Пилипа з місяць, тому то нас червоні так