Сторінка:Про бідность. Розмова перва. Коштом і заходом В. Кістки (1875).djvu/16

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
12

раз у раз. А звісно чоловік виробить за день більш ніж він зъість; та тілько яка єму з того користь? Він не матиме з того ані копійки, усе що він виробить більше над свій заробок, над те, що єму хозяін платить за роботу, уся лишня вартість єго праці ідѐ у кишеню хозяіна.

„Я оце якось чув, що німець, хозяін нашоі фабрики, нишком хваливсь якимсь панам, що ходили з ним по фабриці, ніби то оцю зиму єго фабрика ідѐ дуже добре, так добре, що як би він за ту саму плату, що він нам тепер платить, намість двох змін робітників у сутки (добу) поставив би чотири, то і тоді б він ще не рішився усёго доходу (бариша). То як добре розсудити, воно і значить, що ми менш як за шість годин одробляєм німцеви не тілько нашу плату а також і інші здержки (видатки) на фабрику, а остатні шість годин у сутки працюємо дурно, щоб у єго німецькій кишені більше грошей брязчало, да єго німкеня що дня вдягала нову шовкову чи оксамитову сукню. Оці шість годин лишнёі праці у сутки (добу) не дають нам ніякоі користи і ми мучимось на цій поганій фабриці, у грязі да смроді, тілько за тим, щоб усякі дармоіди гладшали да бенкетовали з