Сторінка:Про походженє людини (1919).djvu/16

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

нє котрого довелисьмо в другій половині треторядової доби був ще ґорилем, шимпансом, оранґутаном або ґібоном в першій половинї тої доби?

Коли одначе приглянемо ся близше кождому з тих чотирох ґатунків чоловікоподібних малп, то нїякий з них не має таких цїх подоби до чоловіка, щоби його можна взяти за безпосередного предка людського єства. Одні мають дуже короткі передні кінчини, що пригадують близько руки чоловіка, але зате чашка їхня є надто зьвірячою; инші знова мають чашку зближену більше до людської, та зате передні кінчини дуже довгі, які не можна порівнати до тих, що їх мало єство з першої половини треторядової доби, котре дало початок чоловікови, котрого останки віднайшов Діубуа в Трініль, на острові Яві.

Такими дуже довгими раменами визначає ся ґібон, котрого на основі инших цїх уважають за найбільше посвояченого з чоловіком. Ґібон більшу часть свойого житя перебуває на деревах і власне сї довгі рамена облекшують йому драпанє ся по галузях. Коли одначе мусить зійти на землю, тодї ходить тільки на двох ногах, і се ще більше приближує його до чоловіка.

Крім того ґібон під зглядом умовим стоїть