Сторінка:Про походженє людини (1919).djvu/26

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

них належить дивне зьвіря, що зве ся дзьобаком і жиє в австралїйських водах. А й на суші в Австралїї жиє одно таке зьвіря, що називає ся кольчаткою. Зьвірята сї не мають грудних бородавок, а молоко у них сочить ся з залоз через подїравлену в сїм місци скіру просто до губи маленьких.

Для нас є важним факт, що дзьобак і кольчатка не родять живих малих, а зносять яйця в болонцї подібно як гади. Се доводить до близького посвояченя сих зьвірят ссавцїв з низшою ґрупою, іменно, з гадами, представителями котрих є і ящірки.

Ті доходженя зближають нас до відшуканя предка чоловіка в видї ящурів, що замешкують кулю земську підчас другорядової доби.

Ще инші характеристичні цїхи доводять, що дзьобаки і кольчатки, а властиво жиючі зьвірята з другорядової доби і подібні до нинїшних дзьобаків є близько посвоячені з низшою ґрупою зьвірят від ящірок, іменно з плазунами, до котрих належать сьогоднїшні жаби, салямандри і т. д. Бачимо отже, що ті стародавні зьвірята ссавцї, дзьобак і кольчатка, є в посвояченю і з гадами і з плазунами. Мусимо отже припустити, що в тих давних часах жили на землї зьвірята, що лучили в собі цїхи гадів і плазунів.