Перейти до вмісту

Сторінка:Про походженє людини (1919).djvu/27

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Що в дїйсности так було, бачимо з сего, що по нинїшний день живе ще зьвірятко, яке лучить в собі цїхи салямандри і ящірки, отже плазуна і гада. Є ним т. зв. мостова ящірка, або гатерія, що жиє в Новій Зеляндії.

Полишім тепер добу другорядову і цофнїм ся знова на пару мілїонів лїт взад. Находимо ся отже в добі першій, в добі, що є колискою всякого житя на землї. В покладах з сеї доби найшли учені останки тільки одного ґатунку хребетних, а іменно риб. Висших зьвірят від них в сїй добі не було ще, були самі низші. З сего бачимо, як дуже довгою мусїла бути ся доба, єсли за сей протяг вспів розвинутись вже так високий ґатунок зьвірят, як риби. Де-ж одначе шукати нам тут предків чоловіка? Чи можливо припускати, щоби він крив ся колибудь під виглядом риби? Хотяй нам буде видаватись дивним трохи, одначе факти дають нам на се потакуючу відповідь. Так, чоловік був також і рибою!

Маємо незбитий доказ і то знова в тім основнім розвоєвім праві Гекля.

Знаємо, що риби ріжнять ся від других хребетних зьвірят передовсїм тим, що не віддихають лехкими, але зявами. Зявами називаємо щілини в основі голови, через котрі перепливає