Всѣхъ крае̂въ земныхъ надѣя,
Всѣхъ на морѣ сущихъ!
Зодягнутый въ силу дивну,
Ты горы воздвигнувъ;
Встають шумни̂ хвили̂ въ морѣ —
Ты и̂хъ утишаєшъ;
Збунтовалися народы —
Ты и̂хъ усмиряєшъ.
Предъ Твои̂ми чудесами
Вся земля трепеще;
Одъ сходъ сонця й до заходу
Тобѣ рукоплеще.
Посѣтивъ єси Ты землю —
Вона збагатѣла;
Рѣка Божа воды повна
Е̂и̂ напои̂ла;
На тежъ е̂и̂ вготовляєшъ,
Щобъ хлѣбъ намъ родила.
Ты е̂й бо́розны напо̀и̂шъ,
И груды вро̂вняєшъ;
Ты кроплями дощовыми
Пашню звеселяєшъ;
Благодаттю вѣнець лѣта
Ты благословляєшъ,
И твои̂ родючи̂ нивы
Тукомъ насыщаєшъ.
Розповнѣють вдовольне́нни̂
Красныи̂ пустыни̂;
По̂дпояшуться веселлємъ
Ясни̂ холмовины;
