А святыхъ Твои̂хъ тѣлами
Звѣро̂въ годовали;
Пролили зъ и̂хъ кровъ, якъ воду,
Кругъ Єрусалима;
И нема кому справляти
Похоронъ надъ ними.
Одъ сусѣдо̂въ нашихъ терпимъ
Обиды й наругы,
И смѣхо́вищемъ мы стали
У всеи̂ округы.
До́ки-жъ будешъ Твои̂мъ гнѣвомъ,
Боже, насъ карати?
Доки буде Твоя яро̂сть
Якъ огонь палати?
Лій Тво̂й гнѣвъ на тѣ народы,
Що Тебе не знають, —
На тѣ царства, де на имья
Твоє не вповають:
Бо Іякова вже зъѣли
И домъ розорили.
Забудь наши̂ грѣхы давни̂,
О Боже нашъ милый,
И скорѣйше вмилосердься,
Бо мы вже змарнѣли.
Ради имени Твоёго,
Ради ёго славы,
Поможи намъ, святый Спасе,
И одъ зла избави.
Щобъ не смѣли супостаты
«Де-жъ и̂хъ Богъ» казати.
