Цю сторінку схвалено
— 33 —
Одъ моеи̂ молодо́сти̂,
Да не совладали!
Нечестивци̂, ни̂бы плугомъ,
По менѣ ходили,
И на спи́нѣ, якъ на нивѣ,
Бо́розны значили;
Да Господь нашъ правосудный
Повтинавъ и̂мъ шіи̂.
Хто Сіона ненавидить,
Зъ соромомъ одыйдеть.
Воны будуть — якъ трава та,
Що по стрѣхахъ має,
Що не кошена, не жата
Марне посыхає;
Не напо́внить ею жмени̂,
Той, що стане жати,
И не скру́тить переве́сла
Щобъ снопа звязати.
И не скажуть и̂мъ прохожи̂:
Помагай вамъ Боже,
Майте щастє и здоровьє
Во имья Господнє!
ПСАЛОМЪ 132.
Отъ якъ добре й гарно въ свѣтѣ
Усѣмъ браттямъ вкупѣ жити:
Якъ олива благовонна,
Що на бороду Арона,
На края ёго хитона,
Зъ головы ёго збѣгає;
