Добрый козакъ бувъ Голыстратъ Семеновычъ Коровькъ! Уже винъ и службу одслужывъ и прыйшовъ додому, та ще й не простымъ козакомъ, а заслужывъ велыкого чына-бонбандыра! Дома винъ, якъ прыйшовъ изъ службы, занявся добре хазяйствомъ та скотоплодствомъ и черезъ два-тры годы ставъ дуже добрый хазяинъ. Завелась у його и скотынка, и вивци, и конячкы; а хлиба святого що-году сіявъ такы чымало: десятынъ по пьятнадцять, або и по двадцять, самъ убыравъ його, самъ и у Азовъ на продажъ одвозывъ и завелысь у Коровьяка добри гроши. Скоро настроивъ винъ у двори всякои хозяйськои постройкы, росплодывъ свыней та розвивъ птыцю и ставъ хазяинъ хочъ куды! Одно тильке було у Коровьяка не ладно: не було у його ни батька, ни матери и самъ винъ до ціеи поры бувъ не жонатый. Винъ до службы бувъ сырота и женыть його було никому, такъ и пишовъ винъ на службу холостымъ. А якъ вернувся додому, такъ задумавъ сперва нажыть хазяйство, та тоди уже и жинку добру узять
