Цю сторінку схвалено
— 77 —
гроша на хлебъ дававъ, а ты на горилка пропывавъ! Оддай мои два собственна гроша! А якъ оддать нема охота, такъ цилуй мене у мій красный чобо́та!
Старець устае изъ повозкы та й пытае:
— А де-жъ вашъ красный чобитъ?
— Вотъ-вотъ! Каже колмыкъ, та й попынае ногу зъ коня до старця. А старець попавъ за ногу колмыка, стягъ його зъ коня, звалывъ на землю, та й сивъ йому прямо на пыку. А колмыкъ и крычыть:
— Старець-ныщой! Подымысь выще!.. А то скоро бульватъ буду!..
А старець сыдыть, не встае.
— Эй, старець-ныщой, бисимъ душа! Два собственна гроша пропывъ, ще й на пыка мени сивъ!..
А. Пивень.
