Цього числа я почав виконувати обов'язки коменданта міста і його околиць.
Наказую всім особам, що не належать до війська революційних повстанців (махнівців) України, негайно протягом цього дня здати до комендатури всі ґатунки вогневої та холодної зброї. Хто не здасть, буде застріленим на місці.
Наказую не переховувати старшин і козаків деникинської армії. Хто переховуватиме, буде застріленим на місці разом з деникинцем.
Наказую міській управі обкласти місто контрибуцією 500.000 карбованців на потреби війська революційних повстанців (махнівців) України, протягом 24 години склавши спис виплатників і подавши його мені. Попереджаю, що всіх, хто не сплатить за списом контрибуції, покараю шомполами й розстріляю без суду.
Комендант міста Щусь.
Андрій Петрович прочитав і вдоволено примружив очі. Хитра усмішка смикала його уста.
— Хіба обов'язково передовій зважати на накази? — гадав він. — Це нудно — повторюватись. Кожен робить свій анархізм. Та це й не новина, що найкращі ідеї мають найдовші багнети.
Другий день третьої революції був ясніший і листя жовтіше на деревах. На вулицях з'явилися люди. Ксана пішла з Колькою на базар. Треба було виміняти свою сукню на щось споживне. Марта Данилівна вже не могла цього зробити: побачення з сином коштувало їй усіх її сил. Вона ходила тепер розпатлана, і на
