Чо ти туда блудна ходишь,
Люба красавице?
Чого глядят чорні очи
Блѣдне круглолице?
Чи близькій дім чи далекій.
Дорога бріднява
Як гляну на тя марнѣю
Миленька бѣлява!
Темна нічка бистра рѣчка,
Студен вихорѣ вѣє.
Занесу тя до домоньку
Грудь моя загрѣє.
***
Поглядає вѣдьма ўкосом,
Кплячи-сь посмѣхає
Очи вугльом ярим тлѣют…
К ньому промовляє:
„Горе тобѣ невдячнику!..
Загинешь марненько!
За про тебе клялам житьом
Кзісхло серденько,
Дни и ночи сльози лялам,
А за вѣрность мою
Мене-сь забиваў нещире
Лишиў сиротою!..
Присягаў передомною
А другую-сь любиў,
Я в сльозах ся розпливала
Ти з неў ся голубиў,
