Бѣдне серце зайшло кровю
Сльози проливаю!
Щастє знило мир розбиў-ся
Лиш менѣ тужити
Лутче гнити в сирѣй земли,
Як під сонцем жити! —
***
А по Днѣстру бют воўноньки
В крутім береженьку
Ватра верх воўнь розляла-ся
Скрізь пітьму темненьку
Сині тумани димять-ся,
А з ватри хилит.ся
Гарна дѣва, круглолиця
Єй свита ряснит-ся…
Красне личко блѣденькоє
И очи чорненькі —
Розсипают-ся густенько
Косоньки жоўтенькі —
Клекотят воўноньки бистрі,
Глухо тихо бют-ся
По верх воўнь тумани синѣ
Ватроў зливают-ся…
Жулин руки звѣў злегонька,
Лице ростлѣває,
К гарній призтупиў Калинѣ
С тиха промовляє:
