Перейти до вмісту

Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/123

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

104

Дѣвчина до рожи.

Ах! моя водо студенная!
И моя роже румяная!
Чого-сь ти так рано процвила?
Не маю, комуб тя вчяхнути.
Вчяхнулабим тя неньцѣ,
Та неньки не маю;
Вчяхнулабим тя сестрицѣ,
Сестра ся віддала;
Вчяхнулабим тя братови
Братчик у війско пійшоў;
Вчяхнулабим тя милому,
Та миленькій далеко
За трома горами зеленими
За трома водами студеними. —

 Р. Ш.




Пуста дѣвчина.

Дѣвчинонька водоў бродит,
 Ноги ся бѣлѣют;
За неў ходит молод хлопець
 Смѣє-ся, регоче:
Броди, броди дѣвчинонько,
 Бодай мойоў була!
Коб а знала и вѣдала,

 Що я твоя буду;