Ах! моя водо студенная!
И моя роже румяная!
Чого-сь ти так рано процвила?
Не маю, комуб тя вчяхнути.
Вчяхнулабим тя неньцѣ,
Та неньки не маю;
Вчяхнулабим тя сестрицѣ,
Сестра ся віддала;
Вчяхнулабим тя братови
Братчик у війско пійшоў;
Вчяхнулабим тя милому,
Та миленькій далеко
За трома горами зеленими
За трома водами студеними. —
Р. Ш.
Пуста дѣвчина.
Дѣвчинонька водоў бродит, Ноги ся бѣлѣют;
За неў ходит молод хлопець Смѣє-ся, регоче:
Броди, броди дѣвчинонько, Бодай мойоў була!
Коб а знала и вѣдала, Що я твоя буду;
