|
Дѣвчина си личко умивала
И миючи к лицю говорила:
Коб я знала (личко моє личко!)
Що тя старий буде цюловати,
Пішла-би я горою зеленоў,
Весь полин-бим по горѣ зібрала,
Изнего-бим воду вицѣдила,
Мила-бим тя нею в кождий ранок;
Як стар поцѣлує, щоби-сь гірке було. —
А коб знала (личко моє личко)!
Що тя молод буде цюловати;
Пішла-би я у зѣльник зелений,
Всю би рожу в зѣльнику зібрала,
Пак би з неѣ вицѣдила воду,
Мила-бим тя нею що заранє;
Щоб як поцюлує молодому пахло,
Щоб му пахло и миленькє було —
|
