Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/127

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

108


Як старий перейде
 Най ся прохолодит.
 Я. Г




Смерть милих.

Двоє милих щире ся любило,
При одній ся водицѣ ўмивали,
В один рушник личко утирали.
Лѣтенько минає, а нѣхто не знає —
А на друге лѣто усѣ ся дізнали,
Дізнали-ся и отець и мати,
Мати не дасть, шоб ѣм ся любити,
Розлучила дороге и миле. —
Милий милой через звѣзду каже:
Умри мила вечер у суботу,
А я молод рано у недѣлю. —
Шо сказали тоте и ўчинили:
Вмерла мила вечер у суботу,
Вмер миленькій рано у недѣлю.
Поховали одно близь другого
А скрізь семлю руки ѣм злучили,
В руки дали яблука зелені;
Мало часу потому минуло,
А над милим росте яль зелена,
Над милою роженька румяна;
Обвила-ся рожа на ялицѣ,
Як шоўк мяхкий коло красних цвѣтів.
 Ярослав Головацкій.