Перейти до вмісту

Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/131

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

112

ЗАЗУЛЯ.

В ширим полѣ дубец стоѣт,
на дубѣ зазулиця,
заковала, заплакала,
що не всѣгда яро.
 Якби стигло житце в полѣ;
слиб яро всѣгда було?
як яблуко в садѣ стигло,
слиб лѣто всѣгда було? —
 Якби мерг у стозѣ колос,
слиб осѣнь всѣгда була
якби дѣвѣ тяжко було
слиб сама всѣгда була. —

 Руслан Шашкєвичь.