Цю сторінку схвалено
112
ЗАЗУЛЯ.
В ширим полѣ дубец стоѣт,
на дубѣ зазулиця,
заковала, заплакала,
що не всѣгда яро.
Якби стигло житце в полѣ;
слиб яро всѣгда було?
як яблуко в садѣ стигло,
слиб лѣто всѣгда було? —
Якби мерг у стозѣ колос,
слиб осѣнь всѣгда була
якби дѣвѣ тяжко було
слиб сама всѣгда була. —
Руслан Шашкєвичь.
