А вона ѣ напувала
Гірьким полином. —
Казаў єѣ стелитоньки
Бѣлі перини;
А вона єѣ стелила
Колющі тернини. —
А з вечера Ганзуненька
Цѣну помила,
А в піўночи Ганзуненька
Сина повила,
На розсвѣтѣ Ганзуненька
Духи спустила,
До обѣду Ганзуненьзѣ
Тай зазвонили,
До полудня Ганзуненьцѣ
Трунву зробили,
До вечера Ганзуненьку
В яму зложили. — —
Ой приѣхаў Ѣвасенько
Сѣм лѣт из війни,
Ой запукаў ой застукаў
У новѣ ворота:
Вийди, вийди Ганзуненько
Сама молода!
Ой не вийшла Ганзуненька
Ино єго свѣсть,
Уповѣла Ѣвасеви
Недобрую вѣсть. —
Не ѣхаў вже Ѣвасенько
На матусин двір,
