Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/41

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

21


Ой поѣхаў Ѣвасенько
На Ганусин гріб.
Ой поставиў кониченька
Та у головоньках
А шабельку ясненькую
Та у ноженьках
А сам припаў молоденькій
Просто серденька:
Промовь, промовь, Ганусенько
Хоть єдине слівце!
Чи кажеш ми женитоньки?
Чи кажеш ми тужитоньки?
Гей! гей, Ганусю моя!
Не кажу ти женитоньки,
Не кажу ти тужитоньки
Гей, гей Ѣвасеньку мій!
Возьми собѣ жоўтог' пѣсочку,
Посѣй го в моѣм зѣльночку,
Гей, гей Ѣвасеньку мій!
Як той пѣсочок буде сходити,
Тодѣ ся будеш Ѣвасю женити,
Гей! гей Ѣвасеньку мій! —

 

 
8.
 

Брат из сестрою по риночку ходит,
По риночку ходит, до сестри говорит:
Сестро-ж моя! пора тобѣ за-муж. —