72
Личко счорнѣє, Головоньку склонишь Листоньки зронишь, Жяло серцю буде. — Руслан Шашкєвичь.
На високій чорногорѣ Буйні вѣтри вѣют, По зеленій полонинѣ Сѣри воўки виют; Тисяч коней вороненьких В байраках ирзає, Тисяч гарних ледѣників Коники сѣдлає. А ватажко сивий Мадей Зморщиў густі брови Чорні очи заблищали Та жаждою крови. — По верх коней яснобарві Прапори сияли Байраками и дебрами Ратищя мелкали. —
Мрачно, скучно по майданѣ Пітьма-ся чорнѣє,
