Перейти до вмісту

Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/92

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

72

Личко счорнѣє,
Головоньку склонишь
Листоньки зронишь,
Жяло серцю буде. —

 Руслан Шашкєвичь.




Мадей.

На високій чорногорѣ
 Буйні вѣтри вѣют,
По зеленій полонинѣ
 Сѣри воўки виют;
Тисяч коней вороненьких
 В байраках ирзає,
Тисяч гарних ледѣників
 Коники сѣдлає.
А ватажко сивий Мадей
 Зморщиў густі брови
Чорні очи заблищали
 Та жаждою крови. —
По верх коней яснобарві
 Прапори сияли
Байраками и дебрами
 Ратищя мелкали. —

 

Мрачно, скучно по майданѣ

 Пітьма-ся чорнѣє,