упадала. — Далї Петро І. скасував самоуправу україньскої православної церкви, зробив себе головою церкви і найвисшої церковної ради „сьвятїйшого синода,“ — тай через те наша церква стала підлягати просто московскому цареви.
Бачив всю ту погану роботу Москалїв україньский гетьман Іван Мазепа і серце єму краяло ся, та придумував, як би вирвати Україну із московских кіхтїв.
В тім часї на Запорожу був кошовим Гордїєнко. І він бачив до чого воно йде. Отже рада в раду — вони оба (Мазепа і Гордїєнко) уложили умову (р. 1709.) на яку присягли: Мазепа, Гордїєнко, козацка старшина і Запорожцї і на підставі тої умови получили ся із своїм союзником шведским королем Карлом XII.
В сїй умові була виложена
яку бажав надати Мазепа і Гордїєнко.
Там стояло:
1. Вся козацка Україна, правобічна і лївобічна і Запороже лучать ся разом в одну україньску козацку републику.
2. На Українї має правити гетьман вибраний народом а при гетьманї мають бути „ґенеральні совітники“, із козацких старшин, полковників та послів по одному з кождого полку.
3. Крім того має бути „ґенеральна рада“ зложена з ґенеральних совітників, полкових старшин, сотників і вибираних полкових послів та послів із Запорожскої Сїчи; ся „ґенеральна рада“ мусить збирати ся на засїданя три рази до року.
4. Гетьман підлягає „ґенеральній радї.“
5. Всї уряди і старшина виборні.
6. Старшина має позвертати позахоплювані маєтки.
7. Має настати повна воля і всї люди мають стати рівними козаками.
