Сторінка:Руска история (1875).djvu/298

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

настиря, але опісля погодився з нею и вона обіцяла ему ніколи не брати в губи напитків, але по відъізді чоловіка в Москву вела знов ледаче житє а як іі заявили, що вона має іхати до чоловіка, то сказала: „Як иене пішлють силоміцю в Москву, тоді Петрови не жити“. Дорошенко не домагався іі прикликаня и здається був навіть рад, що іі позбувся. Підчас побиту в Московщині Дорошенка настановляли воєводою и дали яко посідлість тисячу хат в селі Ярополчі, Волоколамського повіту. С того часу він щез для историі*).

Турки сильно докучали, дізнавшися, що Дорошенко, котрого вважали турецьким підданим, оддався Москві. Щоб удержати власть над Украіною, казав султан визволити с тюрми Юрия Хмельницького, оголосив ёго гетьманом и князем Украіни и вислав с турецьким військом добувати батьківщини.

В Чигирині по відході Дорошенка, московським воєводою настановлено Німця Трауерніхта. В серпню 1677 р. Турки и Татаре облягли Чигирин, та на поміч обляглим приспіли Ромодановський и Самойлович и прогнали Турків. Слідуючого 1678 р. в липцю знов явилося турецьке військо с самим визиром и Юриєм Хмельницьким під Чигирином, де вже був инший воєвода московський — Иван Ржевський. Сим разом Турки и Татаре приступили до завзятоі облоги. Ржевський поляг на городській стіні від неприятельскоі гранати. Турки підкопали долішній город, що лежав на березі Тясмина: обляглі кинулися на міст, але Турки підпалили міст и богато потопилося. Турки стали приступати до горішнёго города, розложеного на високій горі над долішнім. Русини боронилися завзято; наконець з росказу Ромодановського, що стояв недалеко з військом, запалили горішній город и втекли до Ромодановського, а неприятель прослідував іх без успіху. Украінці говорили, неначе б Ромодановський нарочно не прийшов в пору на одсіч Чигирина, тому, що син ёго був у Турків в полоні и неначе б ёму Турки дали знати, що сина ёго визволять, як він допустить Турків взяти Чигирин, в противнім случаю пішлють ёму замість сина шкіру ёго напхану сіном. Як би се ні було, Ромодановський не вступив у битву с Турками и посунувся на лівий берег Дніпра**). Юрий Хмельницький зайняв и підчинив своій вла-