діти роблять місцеві етнографичні ляльки в місцевих убраннях, хату з картону в розрізі й усе господарство: меблі, покуть, піч, мисник і т. ин. Так само двір, село з його видатними будинками, господарських животин, віз, сани, волове ярмо, криницю (колодязь), роблять човни, міське й сільське господарське знаряддя. Далі роблять типову обстанову далеких країн — ескімоські чи лопарські снігові хатки, намети арабів, упряж оленя, верблюда. Треба ліпити гори з ледівниками та долинами, малювати типові рослини ріжних країн, ліпити типових звірят: кенгуру, лева, ведмедя (таких, яких можна показати дітям живими — в звіринцях, або в добрих опудалах по зоологичних музеях). Далі, коли починають астрономичну географію, треба малювати, вирізувати ріжні планети, Сатурна з кільцем, ріжні кварти місяця і т. ин. Ліпити вулкани з їх кратерами, підземні печери, копальні вугольні, залізні, соляні (наші Криворіжські, Бахмутські), крейдяні (Святогорські). Звісно, ліпити тільки, ознайомившися з ними наочно.
В тісному звязку з географією стоїть і навчання початкової історії, власне, історії культури, з якої й має роспочинатися всяке навчання історії. Тут учні на своїх працях відроджують увесь матеріяльний побут початкових ступнів культурного життя. В Анґлії в школі проходять історію давноколишніх промислів і дають до цього такі пояснення: «Раніш, каже Плайстед, в кожній родині провадилися ріжні промислові вироби — дома переробляли зерно на крупи, ткали одежу, пряли пряжу, робили посуд і т. ин., діти брали участь у цій спільній родинній праці.» «Ми
