Так поволі розвиваються головні змісти дитини. Трохи також можна розвивати нюх, бо це захищає дитину від деяких небезпек і помилок. Треба давати дітям відгадувати ріжні речі лише по запаху, затуливши очі — бензин, керосин, скіпідар, які мають майже однаковий колір. Тут природа також дає чимало матеріялу — квіти, овочі, гриби, ріжне зілля (рута, мята, болиголов т. и.). Щодо смаку, то його нема чого дуже загострювати, досить, щоб дитина знала солоний, гіркий, кислий та солодкий смак і вміла їх роспізнавати.
Для розвитку змістів можна вигадувати багато ріжноманітпих вправ, ігр, забавок, які дуже тішать дітей. Можна їх ускладняти відповідно до віку дитини. Але саме головне — це викликати в дитині увагу до своїх приймань: навчити її добре розглядати, добре прислухатися, добре кожну нову річ полапати. Увага викличе память, а память допоможе асиміляції приймань та їх взаїмним асоціяціям, — а в цьому головним чином і полягає грунт розуму. При змістових вправах виховуються здібности до спостереження й до порівняння ріжних річей. Цьому сприяють предметні лекції, в яких кожна річ, кожна істота розглядається детально з усіма властивими їй ознаками й прикметами. Тут провадиться два головних розумових процеси: аналіз і потім синтез — об'єднання усіх прикмет для абстрактного висновку чи щодо класифікації, чи порівняння кількох річей для вияснення тої чи иншої спільної риси — відносно форми, ваги, користи для людей і т. и. Для кожного спостереження треба визначити вихідну точку, по якій воно й провадиться. Штерн
