Лай звертає увагу на повільний зріст уваги у малої дитини. Вже на 3-й день життя дитина пильно дивиться в обличчя матері, коли та її годує. На 11-й день дитина слідкує за гойданням маленького годинника на стіні, повертає головку до світла. Тут уже безпосередня увага переходить в волеву. При напруженій увазі мозгові центри одержують зміцнений прилив крови, а також деякі зовнішні вияви: зморшки на чолі, брови піднімаються вгору або здвигаються, губи у дітей витягуються наперед, иноді висувається язик, ноги гойдаються. Нема свідомости без руху — каже сучасна психологія. Дитина, яка нездатна до аккомодації органів почуття, і яка не керує, не пристосовує рухів до своїх органічних потреб, — безпомічна в боротьбі за своє існування. В іграх найкраще розвивається увага та розвиваються рухи і їх координація. А що увага є концентрована свідомість, то можна сказати, що без ігр не розвивається жадна увага. Вона перш за все викликається інстинктами і нахилами дитини, більш за все тими, що служать на охорону життя і роду. Вже з 4-го тижня дитина фіксує блискучі речі і стежить очима за ними. Перш за все увага звертається на зорові приймання. З 163 випадків виявлення зацікавлености малими дітьми 139 припадали на зорові приймання і тільки 24 на слухові. Слухова увага виявляється коло 5-го місяця; дитина повертає голову па той чи инший згук. За волеву увагу Прейєр оповідає, що його дитина з однаковою увагою 79 разів підряд відчиняла й закривала кришку глечика — зразок фіксіруємої уваги. Діти цілими годинами можуть роскладати кубіки та инші цяцьки, сидючи або лежучи на до-
