вість, де прийнято вражіння — екскурсія для дітей, полиці з книжками для бібліотекаря, 6) початок і кінець усякої лекції, оповідання краще затямлюються, 7) контрасти, 8) емоції, — неприємне почуття більше вражає, ніж приємне; 9) розуміння справи і інтерес до неї; 10) повторення (не механічні, а цікаво обставлені), 11) добре скупчення матеріялу та його росполог, щоб не викликало втоми. Спостереження дають такі вказівки: діти, які скоро затямлюють, скоро і забувають, і навпаки. Слабо обдаровані учні затямлюють дуже поволі і скоро забувають. Учні з доброго памяттю скоро затямлюють і не скоро запоминають. Одні учні краще затямлюють предмети, другі — форми, треті — абстрактні уяви.
Память відріжняється ще не тільки своїм обсягом і напрямком, а також і ясною певністю. Психолог Штерн дає цікаві спостереження, як діти переказують зміст якого небудь малюнка, який їм показали за два-три дні до того, скільки вони роблять при цьому помилок і як легко піддаються суггестії — доказ не певної, не міцної памяти. Експерименти Гросса виявляють у дітей гіршу память, ніж у дорослих. Малі діти мало затримують свої вражіння, учні III–IV клас середніх шкіл вже добро володіють волевою концентрацією уваги, а завдяки цьому й памяттю. Память можна поліпшити, зміцнюючи в дітях звичку до концентрації уваги, але певна річ, в напрямку дитячих інтересів. Добре впливають заучування віршів (цілими відділами, а не малими шматками). Треба знати, який тип памяти у того чи иншого учня — чи назорний, чи слуховий, їх нахили, щоб знахо-
