праці памяти, можуть бути або повними — охоплюють усі деталі предмета, напр., обличчя матері, сестри, шклянки, з якої ми що-дня п'ємо; цілком повними вони одразу не стають, чимало ознак зникає, і тільки повторними прийманнями додаються; — або неповними — від слабих, незадовольняючих нас приймань, або від кількох дуже подібних річей, через що їх окремі риси перемішуються; схематичні о́брази без індивідуальних ознак, напр., кущ бузини, сигаретка — вони входять в нашу свідомість, як бліді тіні. Взагалі о́брази в нашому уявленні — це не фотографічні кліші; вони постійно змінюються від додаткових приймань, або від запамятання якої риси, або навіть від настрою людини. Багато гарних метафор, словесних о́бразів грунтуються на деякій схожости цих неясних о́бразів: гора — як хмара, стогін вітру, роса — трава плаче.
Велику ролю в творчому уявленні відограє емоціональний фактор. Усі форми творчого уявлення мають в собі афективні елементи.
Хто творить, може випадково переходити ріжноманітні форми піднесення і пригноблення, хвилювання сумніву і радощі задоволення, почуття опанування і свого інтелекта в творчому напрямку і чужих духовних скарбів — соціяльний елемент. Колись богам надавали творчу силу — таке особливе становище напівсвідомого натхнення, в якому Аполон імпровізував свої пісні-гимни. Тепер діяльність поетів, музик більш свідома, самостримуюча. У самих дітей уявлення виявляється з того часу, як вони оволодіють мовою, показується в їхніх грах, в захопленні тими оповіданнями, які вони слухають і перетворюють
