Другі досліди теж показують вплив помешкання і взагалі економічного становища. Цікаві досліди Ницефора по школах Лозанни: вимірювання вбогих і заможніх дітей. Діти батьків заможніх мають більші середні цифри і ваги і зросту, ширини грудей, обсягу голови, мозкових здібностей, відпору втоми — усе перебільшує над вбогими дітей одного віку, полу й нації. Відома дослідниця дітей пані Гош Ернст каже, що економічне становище родини, змога батьків дати дітям світле, здорове помешкання і достаточну їжу, і навпаки — недостатки батьків, більше впливають і розріжняють дітей, аніж їх приналежність до ріжних націй. Не менше впливає на дітей кількість і якість їжі. Вона їм потрібна не лише, як поповнення втрати, а як матеріял для розвитку, для зросту тіла, усього організму. Треба з великою увагою ставитися до підтримання нервової системи, бо її більш усього дратують. Їжа мусить бути ріжноманітна, бо немає такої страви, яка мала б у собі всі потрібні годуючі матеріяли; міра їжі мусить бути добре визначена для кожної дитини: ані замало, ані занадто багато. Найкорисніша страва з углеводів, білків та жирів. Після 2–3 годин по їжі найкраще йде всяка праця. Бельгійський педагог Рума звертає увагу на те, що приймання їжі підлягає впливу ріжних доб року: низька температура повітря викликає більше вживання хліба, а літом воно зменшується (причини цього ще не досить вияснені). Мязова праця потрібує більше хліба. Їжа має безпосередній вплив на дитячий організм. Професор Гейне в Празі дає такі вказівки щодо смертности дітей: вигодованих матіррю — 7,4,
