дить школярів до ріжноманітної боротьби з учителями, з усіма, хто виступає, як начальство. Цей же інстинкт боротьби виявляється в соревнуванні, коли один учень перескочить два щаблі, а другий — три, один вивче три строфи, а другий — пять. Тут виявляється дуже складний психічний рух, на який вихователь мусить звернути увагу, щоб він не набрав нетовариського напрямку, а залишився лише, як один з факторів, що викликає енергію учня для перемоги труднощів навчання. Часто інстинкт боротьби приймає руйнуючий характер ламання й нищення всяких річей. Маленький Ґете викидав за вікно миски, чашки і радів, бачучи, як вони на його очах розлітаються на черепки. Часто також цей інстинкт набірає жорстокого вияву, коли навертає дитину на жорстокі вчинки проти своїх товаришів, проти живих істот: обірвання крил у мухи, кидання сліпих цуценят у воду. В цих учинках ще не можна вбачати певну жорстокість дитини; тут збігається два дитячих інстинкти: цікавости — що то воно буде, як я так зроблю? і боротьби — приємність перемоги, хоч над будь-яким слабим створінням. Виховання мусить дуже уважливо ставитись до всіх виявів цього інстинкту, бо сам по собі де є позитивний фактор; але він може набрати й негативного напряму. Не треба забувати, що життя є скрізь боротьба, дитині в майбутньому доведеться не легко завойовувати свою долю. Цей інстинкт в свойому здоровому нормальному розвиткові є міцне знаряддя, щоб перемогти й індивідуальні й громадські перешкоди життя. Згадайте будівничих нового життя в творах Ібсена, згадайте завзятих борців, уславлених історією і поезією: Зіґфрід, Марко Кра-
