Людина стає людиною лише в громаді. Свідомість закона, моральне розуміння волі закладається лише в спільності, в контакті з людьми. Для окремої особи, відірваної від громадського життя не існує закона, не виявляється безумовної ідеї добра. Лише в спільності, в спільному житті всіх людей складається моральний і юридичний закон, моральні завдання та обов'язки. Випрацювати ідею добра є спільне завдання, але працюють коло цієї роботи окремі особи, бо бути добрим я можу лише по моєму власному бажанню; через це виховання має дати дітям такі умови життя, такий напрямок розвитку, що сприяв би розумінню добра, і зміцнив би волю дитини для виконання лише добрих вчинків, корисних для громадянства, такому поводженню, що не перешкаджало б проведенню в життя великих гасел: Братерства і Волі.
Для цього сучасне виховання має розвинути в дітях доброчинности, однаково потрібні й для дитини, яко майбутнього громадянина, і для самого громадянства, яко окремої національної спільности в її творчій життєвій праці та в її відносинах до других національних колективів. Ці доброчинности, визначені в сучасних педагогів, такі: розум, воля, хоробрість, справедливість. Розум дає освіту, без освіти не може бути демократичного ладу: освіта для всіх, вона одна наближає народні маси до культурного поступу, до свідомої праці; вона ж дає змогу виявитися особливим здібностям і своєю працею сприяти більшому розвиткові науки й мистецтва. Розум викликає активну думку, шу-
