не памятали. Усі лікарі й педагоги визнають добрий вплив музики на дефективних дітей. Щодо нормальних дітей, то їхні здібности дуже індивідуальні в залежности від спадщини та від оточення. Перше, що треба розвивати — це почуття ритму. Цьому сприяють ритмічна гімнастика, танці, що завжди захоплюють дітей. Далі можна вчити дітей простим мелодіям на середніх тонах, ніколи не форсуючи голос дитини, складати хори та оркестри з найпростіших інструментів — труби, мідні тарілки, бубни, барабан, дзвінки. Все це під мелодію фортепяна або скрипки ро́бить ритмічний акомпанімент. Дуже гарно ілюструвати на фортепяні або на скрипці деяке оповідання, пояснюючи ріжні моменти. Це розвиває музикальне уявлення. Старших дітей конче треба вчити нотам, а також викликати в дітях свою власну музикальну творчість. Взагалі добре поставлене музикальне виховання має дуже гарний моральний вплив, а також і соціяльний, об'єднуючи дітей в хори та оркестри, в ритмічні рухавки й т. и.
Другими виявами дитячої умілости є дитячі малюнки, зліпки з глини, вирізи з паперу, з дерева, вишивання, плетіння. Звичайно, ці дитячі твори не мають жадної краси, навіть часто не відповідають жадним естетичним умовам, але це мистецькі твори, бо вони, як усякий художній твір, суть вислови настрою, душевного життя дитини, не мають жадної корисної мети, хоч і можуть служити для практичного вживання. Особливо цінні для психологічних спостережень малюнки дітей, їх почали збірати в Італії, на них звернув увагу художник Каредро Ричи і зібрав
