дітей викликали з хати подивитися на блакитно небо та на хмари, добре придивитися, щоб потім добре як-раз передати ті коліри, що вони бачили, в своєму малюнкові. Треба розвивати память на коліри, на форми, давати звичку з увагою придивлятися до свого оточення. Така память була розвинена у деяких малярів, що давала їм змогу творити їх безсмертні твори: Айвазовський з коліром моря, Рембрандт з рисами обличчя та инш., у скульпторів це виявляється в памяті ліній.
З инших дитячих праць має мистецьке значіння так зване вирізування з колірового паперу та складання цих окремих вирізок у цілий малюнок, чи пейзаж, чи жанр. Ця праця дуже придатна для ілюстрацій ріжних оповідань, екскурсій, ріжних подій життя: її треба теж провадити по вільному бажанню дітей, в спільному або індивідуальному виконанню з деякими порадами керовниці. Ця праця викликає в дітях першу свідомість перспективи. Дуже гарно розвивають дитячу мистецьку думку спільні малюнки на класній дошці, ілюстрації до оповідань. Керовниця може роспочати малюнок по вказівках дітей, далі діти одно по одному (по власному бажанню) додають до малюнка ту чи иншу деталь. Коли цей малюнок провадиться коліровою крейдою, то діти дуже ним тішаться. Це розвиває творче уявлення. Чимало дітей виявляють більше здібностей і нахилу до ліплення, аніж до малювання, але є й такі діти, що мають до цієї праці повний одворот. Ліпка вабить дітей своєю реальністю і тим, що провадиться переважно по живих зразках, і дітям легше зліпити яблуко або зайчика, аніж його намалювати. Ліплять діти з глини
