або з пластеліну; цей останній краще вживають з малими дітьми, бо від їх гарячих пучок він не так сохне, як глина, і мягчіший для праці. Тут теж треба давати повну волю дітям ліпити, що вони хотять, і тільки подавати їм технічні вказівки, як поводитися з глиною чи з пластеліном. На цих дитячих творах ми теж бачимо, оскільки певні суть уяви дитини щодо ріжних річей. Те саме можна сказати й за инші праці дітей — вишивання, вирізування з паперу, плетіння, — скрізь ми подаємо дитині лише деякі технічні вказівки, деколи намічаємо тему, але більш усього даємо дітям волю виявляти в кожній праці своє уявлення, свою творчу думку. Усі праці ведуться в єднанні з інтелектуальним розвитком дитини, з усім навчанням, що провадиться під той час в школі відповідно до нахилів дитини, або до тої чи иншої праці. Діти дуже люблять, коли їх праці мають яке практичне призначення. Треба по змозі збірати дитячі праці, як вияви їх розвитку.
Щодо загального мистецтва, то експериментами багатьох психологів установлено, що діти вже 7–9 літ мають певний смак до краси, а в поодиноких випадках він виявляється й раніше. Діти дуже рано захоплюються колірами, згуками. Прешр помітив, що його синові на 23-й день життя подобаються не дуже голосні музикальні згуки. З колірів перш усього ваблять червоний, блакитний, жовтий. Мейман каже, що діти, взагалі дитина сама по собі, не доходять до значного розвитку естетичного смаку, він вимагає виховання. Без нього діти довгий час не розуміються в малюнках. Треба виховати
