— Пурец — сказав низько кланяючи ся Шойла — Пурец, будьте такі добрі та розтовкмачте менї, що се таке конституция.
Учитель ще старої дати витаращив на нього баньки тай кже:
— Чоловіче! Від коли жию, від коли мене ноги по сьвятій земленцї носять, я ще ткого дива не бачив анї про него не чув. Але знаєш що: іди до нашого панотця — він навіть ґазети читає — то може він тобі щось про се скаже.
Пішов цїкавий Шойла до панотця.
— Панє єтомосьць — просить він знявши не тільки шапку але також ярмурку — панє єтомосьць, будьте ласка, скажіть менї, що се таке конституция? Може-б я з нею який ґешефт зробив?
— О, на конституції можеш добрий ґешефт зробити — відказав пан отець — бо вона переважно для панів і жидів сотворена.
— Ай вай! Скажіть-же, який ґешефт мож зробити?
— Сього тобі вже не скажу, бо я нї пан, нї жид тай тому з конституциєю добре не знаю ся.
Розцїкавлений тим до краю, Шойла не видержав більше. Просто від пан отця, пігнав до рабіна, заплатив у маламеда приписану таксу тай опинив ся лицем в лице перед самим рабіном.
