Сторінка:Рус Мстислав. Галицькі анекдоти (Скрентон, 1914).djvu/5

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

тий драб та попросив їх вічливо в корчму. Сватки хотїли зразу супротивлятись, однак побачивши грізьну стать драба перекинули ся між собою хитрим поглядом посїдали з фіри та ввійшли у корчму. Там прискочило до них кількох панків та обцесово запитали:

— Ви на кого голосуєте?

Сватки моргнули знов до себе та один з них промовив:

— Га! та ми ще самі не знаємо, то буде залежало хто більше дасть.

— Дуже гарно! Так то ми любимо, прошу близше до алькиря.

Панки ввели їх попихаючи до алькира, де вже на столї стояла готова перекуска. Двері за ними заперли ся і ми не знаємо, що там дальше дїяло ся.

За якийсь час вбігає до корчми засапаний виборчий наганяч і тубальним голосом обвіщає, що вибори уже зачали ся. Хрунї, котрі ще були тверезі, зачали вихилясами опускати корчму, а від мертвецьки пяних відбирали аґітатори лєґітимациї а самих їх лишали дальше під лавами. Наші сватки вийшли враз з панками, котрі для більшої безпечности відпровадили їх аж до виборчого льокалю. Вибори протягнули ся зо дві годинї. Як не рили і бісились ворожі нам сили а таки вийшов український кандидат. Чесні українські виборцї вертали тверезі домів. Віз з нашими сватками