Сторінка:Рус Мстислав. Галицькі анекдоти (Скрентон, 1914).djvu/9

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

— Я хочу пити…

— Пити? нї сего не мозна. Таким смаркацам горівки не дає ся.

На ті слова Пацаниишн хлопець впав у великий гнїв та бере Ткачового Тимка за чуприну. Оба хлопцї водять ся по хатї аж вкінци вмішує ся до тої справи сам Ткач, розриває їх з купи та викидає Пацанишиного хлопця за двері.

Тимко біжить за ним та виставляє йому язик. Пацанишин хлопець добігає до свого плота а звернувши ся в сторону Тимка кричить трясучи грізьно кулаком:

— Цекай злодюго, цекай! як мої мама вмруть, то я тобі такзе не дам горівки.



IV. Премудрий рабін.

Премудрий рабін “реб Йосьо” сьвяткував 50-лїтний ювилей свої богоугодної служби. З тої причини від самого рана, товпи народа облягали рабінову палату. Заможні жиди оден за другим приходили та складали свої бажаня і подарки.

Прийшов Шайка Хамулєс гандляр збіжем. Він принїс два колачі та цїлорічну асиґнату на вільну доставу збіжа для гусей премудрого рабіна. Відтак витяг з бекеші фляшку вина поставив на стіл та ска-