Прийми ж мою Марусеньку, як рідну дитину! Прийми ж її, матусенько: все в Божії волі! Бо хто знає, чи жив вернсь, чи ляжу на полі. Судьба правда, Бог хранитель тут и в другім мирі, Хоч не разом, а всі будем у чорній могилі.
