буюсь, а тільки про те, щоби жила вільна й незалежна, самостійна Україна”, а скінчив окликом: „Єдиній, незалежній, вільній Україні слава!”
10) Дня 6 липня 1918 р. на Укр. Церковнім Соборі Гетьман рішучо заявився за самостійностю укр. прав. церкви та сказав: „Розквіт національного духовенства се розквіт вільної української Держави”.
11) Кабінет Лизогуба видав дня 10 мая 1918 р. заяву, котрою пятнував як нечесну брехню чутки, буцім-то правительство Гетьмана є вороже самостійній Україні. В сій заяві сказано: Гетьман це втілення в історичній, національно-українській формі ідеї незалежної та вольної України.
12) Берлінська газета „Берлінер Тагеблят” оповістив розмову свого кореспондента, д-ра Ледерера, з Гетьманом, де Гетьман каже. „Я є Українець з роду і з переконання та бажаю закріпити самостійність України.
13) Коли Гетьман відвідав німецького цісаря Вільгельма II. цісар заявив при бенкеті, що пє на розвій „самостійної української держави під кермою Гетьмана”, на що Гетьман відповів по українськи, що він іменем України дякує цісареви за сі слова та за те, що Німеччина помогла Україні до нового державного життя!
Таких заяв і актів, в яких Гетьман заявляє себе українським самостійником, було безліч. Ввесь час свого правління він будував самостійну українську державу. По сім всім ми маємо судити Гетьмана, а не по одноразовій та вимушеній заяві з 14 падолиста 1918 р., котра була лиш політичною хитростю супроти французів.
Та наші нерозумні люде вірять клеветникам, ще й таким, що самі постійно „федерувались”. Не треба казати, яка шкода може вийти з того, коли прийде хвиля відбудови української держави.
Тому пора клеветникам спамятатись та заперестати отсю злочинну роботу. Бо пора се послідняя є!..
