|
Свою Україну любіть, —
…А щоб збудить
|
Як нам удалось розвідатись, з приводу українського свята обізвалося 42 часописи (ми певні, що це ще не всі) [1]; з їх 17 припадає на Петербург та Москву, решта на провинцію; на територію України — тільки 10 часописів. З провинціяльних міст перед веде Одеса: всі три часописи одеські помістили по кілька досить широких та докладних заміток. Варто теж завважити, що ніже словом єдиним не обізвались київські часописи (коли не лічити передруку з „Южнаго Обозрѣнія“ в „Кіевской Газетѣ“ з досить чудною припискою від редакції), — правда, нікому тут і обізватися: „Кіевлянинъ“, „Кіевское Слово“, — що́ їм Шевченко?
- ↑ „Астраханскій Вѣстникъ“ (Астрахань), „Волгарь“ (Нижній Новгородъ), „Волынь“ (Житомир), „Вѣстникъ казачьихъ войскъ“ (Петербург), „Восточное Обозрѣніе“ (Иркутськ), „Донская Рѣчь“ (Ростов на Дону), „Дѣтскій Отдыхъ“ (Петербург), „Дѣтское Чтеніе“ (Петербург), „Журналъ для всѣхъ“ (Петербург), „Искусство и художественная промышленность“ (Петербург), „Каспій“ (Баку), „Крымъ“ (Симферополь), „Кубанскія Областныя Вѣдомости“ (Катеринодар), „Курьеръ“ (Москва), „Міръ Божій“ (Петербург), „Народное Благо“ (Петербург), „Нива“ (Петербург), „Нижегородскій Листокъ“ (Нижній Новгород), „Новая Иллюстрація“ — додаток до „Биржевыхъ Вѣдомостей“ (Петербург), „Новости“ (Петербург), „Орловскій Вѣстникъ“
