Русі та Буковині завелись такі ж самі порядки, як і в нас, — тільки пани та чиновники там то поляки, то угри, то молдаване, а цісарі ще підбавили німців. Йіх таки і в нас чималенько, бо німці на чужині уміють підлизатись під царів, та вислужувати чини, та випрошувати собі землі та гроші. В нашім царстві йесть таке кодло німецьке: це именно Прибалтійській край: губернійі Естляндська, Лифляндська і Курляндська, за Вильною коло Петербурга. Там спокон віку жили люде неруські, латиші та ести, так тоді, як на нас налізли татари з степів, тоді на ціх людей насунулись німці з моря і волю в них і землю одняли, та й доси обладають там, хоть німців там усього десята часть, от як у нас на правім боці Дніпра та в нашій Галиччині поляків.
Відціля німці вилазять на службу і в руські землі та й вислужують собі чини, а дали й степи та ліси. А то лізуть і з самойі Німеччини. Та за часи Катерини так мало не зо всього світа, — і з французів, і з італьянців, і з сербів і з шведів налазили слуги та пани, та добували собі землі та людей на нашій Украйіні. Дуже то вже ласа
