— Де матеріял для репортера? Який матеріял для репортера? — раптом заґерґотала в'юнка фіґура в дверях.
— Михасику, любий, потрійний гонорар за інтерв'ю з Троцьким. Докажіть, що ви не аби-що, а спец-репортер „Ревмолота“.
— О-о! Кредитку на візника…
За хвилину редактор у вікно бачив, як Михасик вовтузив у спину флеґматичного ванька.
— І куди його понесло? Зараз тільки дев'ята година. Потяг в одинацять…
… На вокзалі Михасик ув Ортечека:
— Хочете, товаришу, службу показати? Беріть дрезину, їдьмо назустріч провіряти путь.
Закрутили чотирі добрих гупала машинерію, потаскали Михасика.
Засапані одхекуються на пероні найближчої зупинки, а Михасик уже попід віконням нишпорить, вигиркує:
— Екстрена телеґрама! Революційний і контрреволюційний рух у Парижі! Лондон біля моря! Із Сан-Франциско задешево переїздять у Чикаґо! Радіо про товариша Троцького! Троцький у нашому місті! Доповідь товариша Троцького!
Висока постать поманула горланя з вікна спального ваґона:
— Що ви там про мене кричите?
— Я — „Ревмолот“. Ось репортерський квиток. Редактор… партком… телефоноґрама… Накажіть вартовому пустити…
