Сторінка:Склав А. Воронець. Перша читанка (1921).djvu/19

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


— „Та де там воно є!“ — свиня йому мовляє: —
„Брехня! Не слухай, я ж була,
 І їла, і пила,
Всі заходеньки обходила,
 І смітнички,
 І куточки,
А доброго нічого там не вздріла
 То тільки вигадки дурні!


31. ИНДИК.

Прийшов индик на тік і проситься чого подзьобати, а підмітальник узяв, та його геть із току мітлою й протурив. Индик, одбігши оддалік, голову задрав, хвіст колесом розіпнув і, чиркаючи крилами об землю, зарепетував:

— „Ч-чши-и! Сам біс тут не вбуде, коли далі так буде! Ч-чши-и!“


32. ЗАГАДКА.
 

Сіренький, моторний
На соняшник сів,
Добре надзьобався,
Далі полетів.

А вишні червоні
Он як жар горять, —
Треба й їх одвідать,
Трошки подзьобать.

Он коноплі, просо —
Ну, як їх минуть?
Неминуче треба
Хоч трохи дзьобнуть.

Ой, летить он кобець!
Боже, дай втекти!
А ну лиш, сіренький,
Озвися, хто ти?