29. РЯБКО.
Літом, як тепло та гарно, Рябко вивернеться та витягнеться і промовляє:
— На ката хата, мені й так добре.
А як прийде зіма, холод та лиха година, то Рябко тоді зігнеться, скрутиться та й каже:
— Коли б мені хатонька — хоч манісенька, хоч манісенька, отакісенька.
30. СВИНЯ.
Свиня у панський двір залізла;
Посновиґала там
По всім куткам,
На смітнику кісток погризла,
Як слід свині,
В гної куйовдилася пикою своєю…
Та із гостей ізнов прийшла
Така ж, як і була —
Свиня свинею.
От став свинарь її питать:
„Що, свинко, бачила ти в пана?
Чи хороше там гостювать?
Яка тобі була там шана?
Я чув, що у панів,
Мов у царів,
Срібло та золото скрізь ссяє,
Що буцім би пани так хороше живуть,
Та солодко їдять, і п'ють.“
|
