Сторінка:Склав А. Воронець. Перша читанка (1921).djvu/21

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

 

34. НА ПАСОВИСЬКУ.

Ще не зійшов увесь сніг із землі, а ми вже вигнали худобу на пасовисько. День був ясний та веселий. Корови зпершу неспокійно ходили на паші — вони ревли одна проти другої, нераз і на роги сходились. Трохи згодом вони ознайомились і мирно собі паслись. Молода травичка тільки-що пробивалася з землі, і худоба живилася старою сухою травою. Але й ця трава їм смачною здавалась, бо дома вже їжі не було: все за зіму прибрали. А пастушкам було роздолля! Всяких гулянок ми спробували: у м'яча, у паці, у дука, у шкандибки, у квача, — у всього-всього. Набігались таки добре за цілий день.


35. ДІТИ-ПАСТУХИ.

Осінь холодна надворі, вітер сумує та виє, хвилями сірої хмари небо ласкаво не криє. Дощик зривається часто, поле широке чорніє. Мокро і холодно всюди, сонце не сушить, не гріє. На полі вівці й телята збилися в купу і гнуться, а коло їх недалеко в затишку діти трясуться. Холодно пасти: додому хочеться швидче їм гнати.


36. ПАСТУШКА.
 

Коло річки, коло Бугу
Лужок процвітає;
Там Гануся-дівчинонька

Гусей виганяє,
Русу косу заплітає,
Зтиха промовляє: