Сторінка:Склав А. Воронець. Перша читанка (1921).djvu/22

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 

„Ой, пасіться, гусенята,
В зеленому лугу,
А я піду скупаюся
В чистенькому Бугу.
Ой, пасіться, гусенята,
Я не забарюся:

Вмию личко, вмию брови.
Сяду заплетуся“.
І скупалася Гануся
В чистенькому Бугу,
Заплелася, походжає
По рівному лугу.


37. НА МАЙДАНІ.

„Глядіть же, щоб завтра всі вийшли на майдан“ — казав найбільший хлопчик Тарас. „Будемо грати у матки. Та щоб не спізнились“… Де вже там спізнишся, коли так же гарно грати у матки. Не встиг я доїсти останньої ложки каші, — а вже вискочив ізза столу і скоріше дременув на майдан. Навіть не подякував і за обід. Було свято. На майдані вже багато і старих і малих. Старі сиділи собі невеличкими купками й розмовляли про щось — нам не до того було. Малеча була в роботі: дівчатка грались у крем'яхи, у кляси, — малі діти в гусей, у краски, у квача, копали пічки. А ми, хлопці, у матки. Як же гарно буває, коли м'яча удариш дуже далеко. Але як соромно буває, коли не влучиш його або, боронь Боже, продаси гру своєю необережністю.


38. У ПОЛІ.
 

Ходить в полі вітер,
Віє, повіває

І жене по нивах
Хвилю аж до краю.