Сторінка:Склав А. Воронець. Перша читанка (1921).djvu/41

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


71. ДІД І ХЛОПЦІ.

Дід садив у саду яблуні. Прийшли хлопці, побачили та й кажуть старому:

— На що тобі ці яблуні? Ти вже старий, а їм іще довго треба рости. Не доведеться тобі їсти з них овочу.

— Не все ж тільки для себе робити. Як не ззім я, унуки ззідять, а мені спасибі скажуть, — одказав дід.